Sign In

Гіперсалівація

Гіперсалівація
Дата публікації:

Гіперсалівація – захворювання, при якому збільшено слиновиділення в порожнині рота людини, викликане підвищеною активністю слинних залоз.

Симптоми гіперсалівації

Хворі гіперсалівацією відзначають надмірно велику кількість слини в порожнині рота, що примушує постійно її спльовувати. Слиновиділення збільшується приблизно в 2-3 рази в порівнянні з нормальним.
Збільшення секреції слинних залоз не позначається на стані слизової оболонки рота, однак служить важливим симптомом невралгічного або інфекційного захворювання.

Причини гіперсалівації

Гіперсалівація є природним процесом у 3-6 місячних дітей, після цього віку дане явище вже вважається захворюванням.
Причиною рясного слиновиділення є гострі запальні процеси в порожнині рота. Це визначено безумовними рефлексами людського організму як захисна реакція на подразнення слизової оболонки. В цьому випадку гіперсалівацію слід визнати позитивною захисною реакцією організму, проте варто пам’ятати, що лікування запальних захворювань все ж необхідно.

Захворювання спостерігається при епідемічному енцефаліті, стоматиті, хворобі Паркінсона, виразці шлунка, дванадцятипалої кишки або стравоходу. Також підвищене слиновиділення відзначено при порушенні нормального кровообігу в мозку і у вагітних під час токсикозу.

Збільшення секреції слинних залоз може бути викликано через попадання в організм шкідливих речовин (наприклад, ртуті, свинцю, йоду) і викликаного ними отруєнням.

У деяких випадках гіперсалівація може бути помилковою. Тобто зі слів і за відчуттями пацієнта підвищене слиновиділення існує. Однак при з’ясуванні дійсних причин дане явище не спостерігається.

Лікування гіперсалівації

Лікування гіперсалівації полягає у виявленні і ліквідації джерела інфекції, що викликав посилену роботу слинних залоз. Тобто для усунення гіперсалівації необхідно вилікувати всі гострі і хронічні захворювання, які можуть бути причиною слинотечі.
Тимчасового зниження виділення слини можна домогтися за допомогою прийому препаратів з вмістом атропіну, в деяких випадках застосовують рентгенотерапію.

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *