Нові підходи у кістковій регенерації

Поєднання пастоподібних і гранульованих матеріалів у комплексному лікуванні імплантологічних дефектів.

Сучасна дентальна імплантологія все частіше стикається з проблемою нестачі кісткової тканини у пацієнтів, особливо у зонах з оголеними імплантатами. Традиційні методи аугментації іноді не дають стійкого довготривалого результату.

У таких випадках надзвичайно важливим є не лише вибір остеоматеріалу, а й його форма, стабільність у дефекті та сумісність із організмом. Новітній підхід — двошарова кісткова аугментація, яка комбінує пастоподібний і гранульований ксеногенний матеріал разом із колагеновою мембраною — продемонструвала високу ефективність у клінічній практиці імплантологів.

Переваги пастоподібних біоматеріалів для GBR

Матеріали на основі бичачої кістки, виготовлені за технологією спікання, мають такі властивості:

• Висока пористість сприяє проникненню факторів росту та формуванню нових судин;
• Матеріал зберігає форму під тиском, забезпечуючи стабільність в зоні дефекту;
• Відзначається висока гідрофільність, що полегшує роботу лікаря під час операції.

У комплексі з колагеновою мембраною, яка захищає трансплантат і повільно розсмоктується, цей метод гарантує надійну кісткову регенерацію навіть у складних клінічних ситуаціях.

Клінічний досвід

Випадок 1: Аугментація оголеної різьби імплантату

У дослідженні описано застосування техніки DUK у трьох пацієнтів із втратою щічної кістки. Для регенерації використовували:

• Пастоподібний кістковий матеріал S1;
• Гранули BOSS;
• Мембрану COLLA.

Через 6 місяців зафіксували стабільну остеоінтеграцію — середній показник контакту кістки з імплантатом (BIC) перевищував 67%. Гістологія підтвердила повноцінне формування кістки без ознак запального процесу.

Випадок 2: Кісткова регенерація після переімплантиту

Лікар Чінґу Кім застосував кістковий матеріал S1 разом із колагеновою мембраною після видалення імплантату через переімплантит. Після 5 місяців гістологічний аналіз виявив щільну та зрілу кісткову тканину без запалення чи імунної реакції.

Висновки

Поєднання пастоподібного остеоматеріалу, гранульованого трансплантата та колагенової мембрани відкриває нові можливості для імплантологів:

• Підвищується стабільність трансплантата у дефекті;
• Досягається надійна остеоінтеграція навіть при складних клінічних випадках;
• Маніпуляції з матеріалами під час операції стають простішими.

Враховуючи клінічні результати та сучасні дослідження, такий комплексний підхід можна рекомендувати як ефективну альтернативу класичним методам кісткової аугментації.