Імплантат з резервуаром

Імплантат з резервуаром
Дата публікації:

Періімплантіт – запалення навколо імплантату, що вражає тканини і опорну кістка, руйнуючи її. На сьогодні він розвивається в 10-40% випадках, згідно з даними різних клінічних досліджень, що включає його в список частих причин того, що імплантат не прижився.

Що таке періімплантіт? ​​Періімплантіт – запалення навколо імплантату, що вражає тканини і опорну кістка, руйнуючи її. На сьогодні він розвивається в 10-40% випадках, згідно з даними різних клінічних досліджень, що включає його в список частих причин того, що імплантат не прижився. Відповідно питання уникнення подібних проблем є досить актуальним. Новий імплантат в стані запобігти розвитку запалення, поступово випускаючи сильні протимікробні препарати.

Як саме влаштований імплантат? Відмінною його рисою є резервуар, який заповнюється при відкручування закриває гвинта. Надалі препарат повільно дифундує за його межі, що можливо завдяки пористій структурі його основи. Постійний вплив препаратів на патогени не дозволяє сформуватися бактеріальної біоплівки, яка є причиною запалення.

Чому не варто допускати формування біоплівки?

На відміну від планктонної форми бактерій, при якій поодинокі бактерії плавають в середовищі вільно, в стані біоплівки вони знаходяться в постійній близькості і мають щільний зв’язок, надаючи постійне шкідливий вплив всім скопом. При цьому процес утворення може придбати хронічність, придбати резистентність до антибіотиків і перетворитися в проблему, з якою складно справлятися.

У перший час після операції періімплантіт частіше є наслідком лікарських помилок, технічного порушення процесу проведення імплантації, якістю матеріалів і таке інше, а ось більш пізні його прояви характеризуються, в основному, недотриманням належної гігієни ротової порожнини з боку пацієнта.

Наявність резервуара – єдина відмінність від традиційних імплантатів? Ні. У традиційних імплантатах для поліпшення остеінтеграціі, шляхом збільшення площі зіткнення кістки з конструкцією, часто застосовують шорсткий матеріал, на якому, в той же час біоплівки утворюватися набагато простіше. У новому ж імплантаті використовується композитний матеріал, заснований на пористої титанової структурі. Крім того, спеціальні кремнієві вставки є, свого роду, дифузійними перегородками.

Чи настільки ефективна нова розробка?

В рамках безлічі лабораторних випробувань – так. Левову частку зайняло визначення найбільш ефективного препарату для заповнення резервуара, яким з великої кількості перевірених варіантів став хлоргексидин – дуже сильний протимікробний компонент, часто використовується в засобах для споліскування ротової порожнини. Заповнені їм імплантати були особливо ефективні проти бактерій Streptococcus mutans, які збуджують карієс. Завдяки повільно вивільняти хлогексідіну у патогенів не було можливості сформувати біоплівки.

Крім того, подібна конструкція придатна для індивідуального лікування, адже ємність придатна для заповнення різними препаратами, які будуть ефективні в тій, чи іншій мірі, в залежності від пацієнта.

Але остаточної відповіді на питання придатності технології для стоматології немає і не буде до перших клінічних випробувань. З основних напрямків, які належить проаналізувати можна виділити два:

  1. Відповідність композитного матеріалу загальноприйнятим механічним вимогам щодо зубних імплантатів.
  2. Оцінка ризику закупорювання пористої структури основи імплантату, в слідстві накопичення харчових білків і відкладень солей кальцію.

Як зазначає автор роботи – доктор Каат Декремер – технологія придатна для використання не тільки в стоматології, а й в будь-яких інших галузях, що використовують протезування, в якому можна застосовувати резервуари з препаратами.

Сподобалася стаття? Розкажіть друзям!

Схожі статті

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Заявка на співпрацю